КЗ "Василівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Коломацької сільс...

В жовтні 1876 року у Василівці була збудована нова школа. Про труднощі її зведення, велике значення навчання говорив законовчитель Василь Глинський при освячені школи 10.10.1876р.

„Неустанными заботами почтеннейшего нашего попечителя – землевладельца Васильевки, члена земского управления и члена училищного Совета Михаила Ивановича Чеснока, это прекрасное, довольно обширное и весьма светлое здание, предназначено для нашего училища, совершенно окончено и освящено…

Селяни терпіли не лише од злиднів й від  неграмотності.   Якщо в 1910 році у Василівні відносно ще був високий процент грамотних серед чоловіків – 45%, то серед жінок грамотних було лише 9%.

А в обох Ладижиних грамотних було зовсім мало. Серед жінок вміло розписатися і читати лише дванадцятеро.

В наших селах були однокласні училища, яке закінчували їх небагато дітей. Хоч селяни розуміли необхідність знань і самі збирали кошти на часткове утримання школи.

Завдяки турботі всієї Василівської громади, сільська школа була переобладнана під трьохкласну, дівчат стали навчати рукоділлю, хлопчиків – столярському ремеслу.

Навчались, звісно, не всі  бо багато дітей спішили додому доглядати ще менших братів і сестер, бо батьки були на роботі, або займалися господарством.

Із всіх шкільних дисциплін найбільше часу приділялося урокам закону Божого. Уже, щоб уникнути попівських стусанів, учні намагались його вивчити. І, можливо, й знали. Але коли заходив у клас священник Власов Ніл, на учнів находило немовби потьмарення. Підходив цей піп до якогось учня і тикав пальцем майже в обличчя:

• „Отче наш!”

Суворий деспотичний вигляд священника сковував учня, він мимоволі запинався і тоді слідував бій : кулаками, і лінійкою по голові, по спині. Деспот й вуха відкручував  у учнів

• „Звір” ! – казали про попа Власова Ніла  у селі.

Комсомольська організація Василівки у 1929 році нараховувала 18 чоловік . Значний вклад в активізацію її роботи вніс секретар осередку Кім Ісакович Гордон, який працював учителем фізкультури Василівської школи. В тому ж 1929 році ця школа стала семерічкою і в ній була створена піонерська організація.

Першим піонервожатим став Леонід Антонович Прихожий, син першого голови Василівського ревкому Антона Миколайовича Прихожого.

В 1934 році піонервожатою стала Гниленко Євдокія Іванівна. Піонери під її керівництвом допомагали батькам та односельчанам, брали участь в колгоспних роботах.

В 1936 році організатором піонерів, їх вожаком став Гордон Кім Ісакович. Це була людина, яка уміла організувати, згуртувати біля себе учнів. Під його керівництвом піонери зробили багато чудових справ. Вожатий, його друзі – піонери, комсомольці посадили парк в центрі села, в колишній церкві обладнали клуб, піонервожатий сам провів в клубі електрику. Піонерська організація на той час значно зросла, в своїх рядах вона налічувала до 30 піонерів. Кім Ісакович працював у Василівській школі майже до Великої Вітчизняної війни. Після війни у нашій країні почалася відбудова. Учні допомагали дорослим у відбудові школи і лікарні, брали активну участь в суботниках, недільниках, часто виступали з концертами перед колгоспниками.

Щоб школа  стала ще кращою, піонери саджали дерева, квіти. Учнями школи у 1954 році були висаджені кругом школи саджанці декоративних  дерев та посаджено фруктовий сад. Саджанці дерев виростили самі.

У 1955 році силами школярів була збудована майстерня , щоб у шкільному курсі здобувати професійну освіту.

Багато добрих справ було зроблено школярами . І в тому, що наше село і школа з кожним роком  стають все кращими, велика заслуга учнів Василівської середньої школи.